• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Каталог документів
• Державні стандарти

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А
від 20 квітня 2011 р. N 462
Київ Про затвердження Державного стандарту
початкової загальної освіти
Відповідно до статті 31 Закону України "Про загальну середню
освіту" ( 651-14 ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти,
що додається.
Установити, що Державний стандарт впроваджується з 1 вересня
2012 року.
2. Визнати таким, що втрачає чинність з 1 вересня 2012 р.,
пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000
р. N 1717 ( 1717-2000-п ) "Про перехід загальноосвітніх навчальних
закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання"
(Офіційний вісник України, 2000 р., N 47, ст. 2033).
3. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту вжити
заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових
навчальних планів, навчальних програм для учнів початкової школи з
метою забезпечення впровадження Державного стандарту початкової
загальної освіти, затвердженого цією постановою.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. N 462
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової загальної освіти
Загальні положення
Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі -
Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової
школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів
початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти,
який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах
науковості, полікультурності, світського характеру освіти,
системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на
засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості,
взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини,
суспільства, держави.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно
зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке
визначення результативної складової засвоєння змісту початкової
загальної освіти.
У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому
значенні:
1) громадянська компетентність - здатність людини активно,
відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з
метою розвитку демократичного суспільства;
2) ключова компетентність - спеціально структурований
комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати
участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до
загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
3) ключова компетенція - об'єктивна категорія, що фіксує
суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок,
ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини
(вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська,
здоров'язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність
з питань інформаційно-комунікаційних технологій);
4) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного
процесу на досягнення результатів, якими є такі
ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова,
загальнопредметна і предметна;
5) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована
здатність особистості, яка складається із знань, досвіду,
цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на
практиці;
6) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь,
навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
7) комунікативна компетентність - здатність особистості
застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи
взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички
роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
8) міжпредметна компетентність - здатність учня застосувати
щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи
діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних
предметів і предметних галузей;
9) міжпредметні естетичні компетентності - здатність
орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під
час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими
компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими,
хореографічними, театральними, екранними, є здатність до
пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;
10) предметна компетентність - освоєний учнями у процесі
навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності,
пов'язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і
застосуванням;
11) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та
характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість
учневі самостійно виконувати певні дії для розв'язання навчальної
проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє,
застосовує, виявляє ставлення, оцінює;
12) предметна математична компетентність - особистісне
утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати
математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати
досвід математичної діяльності під час розв'язування
навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;
13) предметна природознавча компетентність - особистісне
утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні
соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні
задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин
"людина - природа";
14) соціальна компетентність - здатність особистості
продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді,
виконувати різні ролі та функції у колективі.
Державний стандарт складається з:
Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно
з додатком 1 (далі - Базовий навчальний план);
загальної характеристики інваріантної та варіативної
складових змісту початкової загальної освіти;
державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
згідно з додатком 2.
У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного
стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і
структурі предметних компетентностей.
Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти
ключовими компетентностями, які передбачають їх
особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на
міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і
міжпредметних компетенцій.
На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і
науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно
до яких здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.
Базовий навчальний план Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової
загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної
складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між
освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів
та загальнотижнева кількість годин.
Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти
формується на державному рівні і є обов'язковою для всіх
загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх
підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту
початкової загальної освіти визначається за допомогою таких
освітніх галузей, як "Мови і літератури", "Математика",
"Природознавство", "Суспільствознавство", "Здоров'я і фізична
культура", "Технології" та "Мистецтво". Виключення з інваріантної
складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність
загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і
наступність основної школи.
В інваріантній складовій Базового навчального плану визначено
мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної
освітньої галузі.
Варіативна складова Базового навчального плану визначається
загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей
регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів
учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У
початкових класах варіативна складова включає години, які
виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей,
курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та
групових занять з учнями.
Вивчення предметів, включених до інваріантної та варіативної
складових, дає змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої
підготовки і соціально-особистісного розвитку учнів молодшого
шкільного віку.
Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної
і варіативної складових і не може перевищувати гранично
допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого
Базовим навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами
організації навчально-виховного процесу.
На основі Базового навчального плану, який визначає загальні
засади організації навчально-виховного процесу у початковій школі,
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові
навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких
зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних
предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових
навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі
навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова
початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації
навчального процесу.
Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального закладу
здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним планом
сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових з
урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі вивчення
окремих предметів.
Освітня галузь "Мови і літератури" Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є розвиток
особистості учня, формування його комунікативної компетентності та
загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид
мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і
літературного компонентів.
Мова навчання (українська мова,
мови національних меншин) Метою вивчення української мови, мов національних меншин як
мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності
шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови
навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття
певного соціального досвіду.
Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки
навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання,
виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших
предметів початкової загальної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
формування в учнів мотивації вивчення мови;
забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої
діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);
формування комунікативних умінь;
опанування найважливіших функціональних складових мовної
системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем
кожної з мов навчання;
соціально-культурний розвиток особистості;
формування вміння вчитися.
З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої
галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна,
соціокультурна і діяльнісна.
Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна,
соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на
забезпечення мовленнєвої.
Мова вивчення (українська мова,
мови національних меншин) Метою навчання української мови як державної та інших мов як
навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з
урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
створення позитивної мотивації до засвоєння знань;
формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої
діяльності;
засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці,
необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;
залучення до національної культури народу, мова якого
вивчається;
сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та
естетичному розвиткові особистості.
Зміст навчання української мови як державної та інших мов як
навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як
мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними,
взаємопов'язаними та спрямованими на формування ключових і
предметних компетентностей.
Іноземна мова Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів
комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь,
сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями
та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням
мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових
сферах і ситуаціях.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів,
словосполучень і речень;
оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної
тематики і сфери спілкування;
отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка
вивчається; розпізнавання відомого лексичного і граматичного
матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у
процесі усного спілкування;
розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного
змісту текстів з використанням наочності;
участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний
діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);
уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери
спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати
напам'ять римовані твори дитячого фольклору;
оволодіння технікою читання вголос, читання про себе
навчальних та нескладних текстів, використання прийомів
ознайомлювального та навчального читання;
правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;
засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої
вивчається.
З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови
виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна
і діяльнісна.
Літературне читання метою літературного читання є формування читацької
компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і
пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою
літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного
вивчення літератури в основній школі.
У процесі навчання відбувається становлення читача, що
здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється
його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток,
формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються
почуття, виховується потреба у систематичному читанні.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої
діяльності;
ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській,
жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів
соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх
образів літературних творів;
формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види
літературних і навчальних текстів з використанням елементарних
літературознавчих понять;
розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні
висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними
типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір
інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;
розвиток творчої літературної діяльності школярів;
виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання
світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.
З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента
освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання,
навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна
діяльність.
Освітня галузь "Математика" Метою освітньої галузі "Математика" є формування предметної
математичної і ключових компетентностей, необхідних для
самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:
цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у
пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які
розв'язуються із застосуванням математичних методів, здатності
розв'язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати
свої дії та виконувати дії за алгоритмом;
вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і
графічною інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі;
застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і
розуміти сутність процесу вимірювання величин;
інтересу до вивчення математики, творчого підходу та
емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань;
уміння навчатися.
В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії
з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності;
сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота
з даними.
Освітня галузь "Природознавство" Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування
природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи
інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної
діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах
життєдіяльності та природоохоронної практики.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою
належність до різних елементів природного середовища, здатна
мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової
картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і
закономірності природи та місце в ній людини;
розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової
сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до
творчості, самовираження і спілкування;
забезпечення єдності інтелектуального та емоційного
сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з
природою;
оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ
природи та суспільства.
Освітня галузь "Суспільствознавство" Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є особистісний
розвиток учня, формування його соціальної і громадянської
компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду,
що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та
національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності,
прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до
відмінностей культур, традицій і різних думок.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
виховання гуманної, соціально активної особистості, яка
усвідомлює свою належність до етносоціального та
соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя
як найвищої цінності;
оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які
відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;
розвиток навичок взаємодії у сім'ї, колективі, суспільстві
шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення
досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної
поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у
різноманітних життєвих ситуаціях;
формування основ споживчої культури, вміння самостійно
приймати рішення щодо власної поведінки.
Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають
міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх
освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості,
набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві,
дотримання соціальних норм.
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" Метою освітньої галузі "Здоров'я і фізична культура" є
формування здоров'язбережувальної компетентності шляхом набуття
учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров'я та
дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної
культури.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
формування в учнів знань про здоров'я, здоровий спосіб життя,
безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи,
взаємозв'язок організму людини з природним і соціальним оточенням;
формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних
рухових дій;
розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до
власного здоров'я і займатися фізичною культурою, удосконалювати
фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров'я;
виховання в учнів потреби у здоров'ї, що є важливою життєвою
цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя;
розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;
набуття учнями власного здоров'язбережувального досвіду з
урахуванням стану здоров'я;
використання у повсякденному житті досвіду
здоров'язбережувальної діяльності для власного здоров'я та
здоров'я інших людей.
Здоров'язбережувальна компетентність як ключова формується на
міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з
урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів
початкових класів.
Здоров'язбережувальна компетентність формується шляхом
вивчення предметів освітньої галузі "здоров'я і фізична культура"
і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.
З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі
визначається за такими змістовими лініями: здоров'я і фізична
культура.
Освітня галузь "Технології" Метою освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток в
учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних
компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і
соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією
з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує
дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями
технологій основної школи та здобуття професійної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність
людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та
способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів,
усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування
інструментами і матеріалами;
розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості,
технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних
технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною
термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння
працювати з комп'ютером;
виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом
застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок
технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
Зміст галузі "Технології" визначається за такими змістовими
лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість,
декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення
з інформаційно-комунікаційними технологіями.
Освітня галузь "Мистецтво" Метою освітньої галузі "Мистецтво" є формування і розвиток в
учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних
компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та
способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного
досвіду.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва
та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних
ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва,
оцінювати естетичні явища;
формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань
і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;
розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх
здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.
Зміст освітньої галузі "Мистецтво" визначається за такими
змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична
(відповідно хореографічного, театрального та екранних видів
мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або
інтегрованих курсів.

Коментарi